Відпустка в Німеччині: права працівника, розрахунок днів і компенсація
Підібрати маршрут
3 короткі кроки
Оплачувана відпустка в Німеччині належить не лише працівникам на повній ставці. Право на відпочинок мають і працівники на Teilzeit, Minijob та з іншими графіками, якщо вони працюють за трудовим договором. Головне — рахувати не години, а робочі дні на тиждень і відокремлювати законний мінімум від додаткових днів, які надає договір або тарифна угода.
Незнання правил часто коштує грошей: людина не оформлює лікарняний під час відпустки, не перевіряє компенсацію при звільненні або погоджується на надто малу відпустку за неповної зайнятості. Нижче — базові правила, які допомагають зрозуміти, що перевірити в договорі та коли варто сперечатися з роботодавцем.
Законний мінімум відпустки
Основний закон про відпустку — Bundesurlaubsgesetz, скорочено BUrlG. Він установлює мінімальну оплачувану відпустку: 24 робочі дні на рік за шестиденний робочий тиждень. Для звичайного п’ятиденного тижня це відповідає 20 робочим дням, тобто чотирьом тижням відпочинку.
Роботодавець може надати більше: наприклад, 25, 28 або 30 днів. Це часто прописано в трудовому договорі, Tarifvertrag або Betriebsvereinbarung. Але встановити менше законного мінімуму для звичайного працівника не можна.
Важливо розрізняти два поняття:
- Werktage — робочі дні в розумінні BUrlG, зазвичай понеділок–субота;
- Arbeitstage — дні, коли конкретний працівник справді має працювати за графіком.
Тому для п’ятиденного тижня мінімальну відпустку зазвичай рахують як 20 Arbeitstage, а для шестиденного — як 24 Werktage.
Неповнолітні працівники
Для підлітків діє не лише BUrlG, а й Jugendarbeitsschutzgesetz. Мінімальна відпустка там більша й залежить від віку на початок календарного року:
- до 16 років — щонайменше 30 робочих днів;
- до 17 років — щонайменше 27 робочих днів;
- до 18 років — щонайменше 25 робочих днів.
Ці значення стосуються Werktage. Якщо підліток має інший робочий тиждень, розрахунок потрібно адаптувати до фактичних робочих днів.
Teilzeit і Minijob: відпустка також належить
Неповна зайнятість не скасовує відпустку. Під час розрахунку зазвичай дивляться, скільки днів на тиждень людина працює, а не скільки годин триває зміна.
Проста формула для п’ятиденного тижня:
20 днів / 5 робочих днів x ваші робочі дні на тиждень = мінімальна відпустка на рік.
Приклади:
| Графік | Мінімальна відпустка |
|---|---|
| 1 день на тиждень | 4 дні на рік |
| 2 дні на тиждень | 8 днів на рік |
| 3 дні на тиждень | 12 днів на рік |
| 4 дні на тиждень | 16 днів на рік |
| 5 днів на тиждень | 20 днів на рік |
Якщо ви працюєте три дні на тиждень по дві години, мінімальну відпустку рахують як для трьох робочих днів на тиждень. Кількість годин впливає на оплату, але не перетворює відпустку на символічний бонус.
Коли виникає право на повну відпустку
Повне право на щорічну відпустку вперше виникає після шести місяців безперервної роботи у роботодавця. Це називається Wartezeit. До закінчення цього строку зазвичай виникає пропорційний Teilurlaub — частина відпустки за повні місяці роботи.
На практиці багато компаній дозволяють брати відпустку раніше, особливо якщо це погоджено з керівником і не заважає роботі. Тому при працевлаштуванні варто одразу перевірити:
- скільки днів відпустки зазначено в договорі;
- як компанія планує відпустку в перший рік;
- чи є правила перенесення відпустки;
- чи діє Tarifvertrag або внутрішня угода.
Чи може роботодавець відмовити у відпустці
Роботодавець має враховувати побажання працівника щодо дат відпустки. Відмовити можна не довільно, а з вагомих причин: наприклад, через термінові виробничі обставини або тому, що інші працівники мають пріоритетні соціальні причини на ті самі дати.
Фрази на кшталт «у нас так не заведено» або «ви ще не заслужили» самі по собі не пояснюють відмову. Краще просити рішення письмово або хоча б фіксувати листування. Якщо відпустку регулярно блокують без зрозумілої причини, варто звернутися до Betriebsrat, профспілки, консультації з трудового права або до адвоката.
Відпустка при звільненні
Після припинення трудових відносин потрібно перевірити, скільки відпустки вже використано і скільки залишилося. Якщо відпустку неможливо надати до останнього робочого дня, невикористані дні мають бути компенсовані грошима. Це називається Urlaubsabgeltung.
Для розрахунку важливі дата звільнення, відпрацьовані місяці, договірна відпустка та те, чи виконано шестимісячний Wartezeit.
Якщо звільнення у першій половині року
При звільненні до 30 червня включно відпустку зазвичай рахують пропорційно: одна дванадцята річної відпустки за кожен повний місяць роботи в поточному році.
Приклад: за мінімальної відпустки 20 днів для п’ятиденного тижня чотири повні місяці дають 20 / 12 x 4 = 6,67 дня. Округлення залежить від конкретної ситуації та застосовних правил; дроби від половини дня й вище зазвичай округлюють на користь цілого дня.
Якщо звільнення у другій половині року
Якщо працівник уже відпрацював Wartezeit і трудові відносини закінчуються після 30 червня, за BUrlG може виникати право на повну мінімальну відпустку за рік. Але з договірною відпусткою понад мінімум діють окремі правила: трудовий договір або Tarifvertrag можуть передбачати пропорційність для додаткових днів.
Тому при звільненні важливо перевірити не лише підсумкову суму в розрахунковому листі, а й підставу розрахунку: законний мінімум, договірні додаткові дні та вже використану відпустку.
Якщо ви захворіли під час відпустки
Дні хвороби не мають «згоряти» як відпускні, якщо непрацездатність підтверджена лікарем. Потрібно діяти так само, як за звичайної хвороби в робочий час:
- Звернутися до лікаря та отримати підтвердження непрацездатності.
- Одразу повідомити роботодавця про хворобу.
- Передати документи у порядку, що діє в компанії.
- Не продовжувати відпустку самостійно без погодження нових дат.
Якщо ви захворіли у відпустці за кордоном, також потрібен медичний документ. Що швидше ви повідомите роботодавця, то менший ризик спору про повернення днів до балансу відпустки.
Що перевірити у своєму договорі
Перед відпусткою або звільненням корисно відкрити договір і останні розрахункові листи. Перевірте:
- скільки днів відпустки зазначено в договорі;
- чи рахують відпустку за п’ятиденним, шестиденним або індивідуальним графіком;
- чи є Tarifvertrag або Betriebsvereinbarung;
- скільки днів уже використано;
- як компанія фіксує хворобу під час відпустки;
- що написано про перенесення відпустки та додаткові дні понад мінімум.
Якщо цифри в HR-системі не збігаються з договором або розрахунок видається дивним, поставте запитання письмово. У трудових спорах документи й листування важливіші за усні обіцянки.
Поширені помилки
- Вважати, що Minijob не дає права на відпустку.
- Орієнтуватися на години, а не на робочі дні на тиждень.
- Не оформлювати лікарняний під час відпустки.
- Не перевіряти Urlaubsabgeltung при звільненні.
- Вірити усній відмові без письмового пояснення.
- Плутати законний мінімум і додаткові дні за договором.
Короткий висновок
У Німеччині відпустка — це не подарунок роботодавця, а законне право працівника. Мінімум для п’ятиденного тижня становить 20 робочих днів, Teilzeit і Minijob дають пропорційну відпустку, а хвороба під час відпочинку може повернути дні до балансу. При звільненні невикористану відпустку потрібно окремо перевірити у фінальному розрахунку.
