Аліменти в Німеччині: виплати дітям та колишньому подружжю

Аліменти в Німеччині залежать від того, кому потрібна підтримка: дитині, подружжю під час роздільного проживання або колишньому подружжю після розлучення. Для дитячих аліментів головним орієнтиром є Düsseldorfer Tabelle, для виплат подружжю важливими є причини нужденності, доходи сторін та конкретні обставини сім’ї.

Матеріал нижче містить загальний порядок розрахунку та дій. У спірних ситуаціях, у разі проживання в різних країнах, нерегулярного доходу, боргів, залежності від дозволу на проживання або загрози судового розгляду краще перевірити свою ситуацію з адвокатом із сімейного права, Jugendamt або Familiengericht.

Які види аліментів бувають

У німецькій практиці найчастіше зустрічаються три блоки:

• Trennungsunterhalt — утримання подружжя в період окремого проживання до офіційного розлучення. Його може сплачувати той із подружжя, хто має вищий дохід, якщо інший потребує підтримки.
• Nachehelicher Unterhalt — утримання колишнього подружжя після розлучення. Воно не призначається автоматично і вимагає окремої підстави.
• Kindesunterhalt — аліменти на дитину. Зазвичай їх сплачує той з батьків, з яким дитина не проживає постійно.

Розлучення в Німеччині саме по собі не скасовує обов’язок утримувати дітей. Для подружжя логіка інша: після розлучення кожен, в принципі, повинен забезпечувати себе сам, але закон допускає винятки.

Аліменти дружині до розлучення: Trennungsunterhalt

Поки шлюб юридично не розірвано, подружжя продовжує нести взаємний обов’язок утримання. Якщо після розлучення один із подружжя заробляє значно більше, другий може вимагати Trennungsunterhalt.

Зазвичай беруть до уваги:

• чистий дохід обох подружжя;
• витрати, які можна враховувати при розрахунку;
• наявність дітей та інших аліментних зобов’язань;
• рівень життя під час шлюбу;
• можливість другого з подружжя працювати.

Такі виплати не означають, що пара зобов’язана миритися або пояснювати суду причини розриву. Це фінансовий механізм на перехідний період до розлучення.

Аліменти колишньому подружжю: Nachehelicher Unterhalt

Після розлучення діє принцип особистої відповідальності: колишні подружжя повинні, по можливості, забезпечувати себе самостійно. Аліменти після розлучення можливі, якщо у колишнього подружжя, яке потребує допомоги, є визнана підстава для підтримки.

До типових підстав належать:

• догляд за спільною дитиною, особливо маленькою;
• хвороба або непрацездатність;
• вік, у якому реальний вихід на роботу ускладнений;
• неможливість знайти роботу при доведених спробах працевлаштування;
• навчання або перепідготовка, пов’язані з шлюбом та подальшим розлученням;
• значна різниця в доходах, якщо один із подружжя після укладення шлюбу не може підтримувати рівень життя без допомоги;
• особливі обставини, за яких відмова у наданні підтримки була б явно несправедливою.

За загальним орієнтиром догляд за дитиною може надавати право на підтримку щонайменше протягом перших трьох років життя дитини. Після цього оцінюють вік дитини, доступність догляду, стан здоров’я, зайнятість та інші обставини. Автоматичного довічного утримання не існує.

Якщо людина може працювати, але без поважної причини не шукає роботу, суд може враховувати fikti­ves Einkommen — умовний дохід, який вона могла б отримувати. Тому в суперечках важливі докази: заявки на вакансії, довідки, медичні документи, підтвердження догляду за дітьми.

Аліменти на дитину: Kindesunterhalt

Аліменти (Kindesunterhalt) призначаються дитині, хоча гроші зазвичай отримує той з батьків, з яким дитина проживає. Право на аліменти мають неповнолітні діти, а також повнолітні діти, якщо вони ще здобувають першу освіту, наприклад, навчаються у вищій школі або проходять Ausbildung.

Найчастіше платить той з батьків, хто живе окремо. Якщо дитина проводить приблизно однаковий час з обома батьками, розрахунок може стати складнішим: тоді враховують модель проживання, доходи обох батьків та фактичні витрати.

У складних випадках допомагає Управління у справах молоді, адвокат або Сімейний суд.

Таблиця Дюссельдорфа у 2026 році

Для аліментів на дітей у 2026 році використовується «Дюссельдорфська таблиця» (Düsseldorfer Tabelle) з 01.01.2026. Це не закон у прямому сенсі, а загальнонімецький орієнтир, яким користуються суди та практикуючі юристи.

Таблиця враховує:

• чистий дохід платника;
• вік дитини;
• кількість одержувачів аліментів;
• Bedarfskontrollbetrag — контрольна сума, яка має залишатися у платника після здійснення виплат;
• Kindergeld, яке зменшує фактичну суму виплат (Zahlbetrag).

Мінімальні потреби дитини за першою групою доходу у 2026 році:

Вік дитини	Таблична сума на місяць
0–5 років	486 євро
6–11 років	558 євро
12–17 років	653 євро
від 18 років	698 євро

У 2026 році Kindergeld у таблиці вказано як 259 євро на дитину. Для неповнолітніх при розрахунку Zahlbetrag зазвичай віднімають половину Kindergeld, для повнолітніх — повну суму.

Selbstbehalt: скільки має залишитися платнику

Навіть у разі обов’язку сплачувати аліменти у платника має залишатися мінімум на власне утримання. Це називається Selbstbehalt або Eigenbedarf.

Згідно з Düsseldorfer Tabelle 2026 необхідна власна частка при аліментах на неповнолітніх дітей та пільгових повнолітніх дітей до 21 року становить:

• 1 450 євро на місяць для працюючого платника;
• 1 200 євро на місяць для платника, який не працює.

Ці суми включають орієнтовну суму на житло та комунальні витрати. Якщо обґрунтовані витрати на житло вищі, це питання може потребувати окремої оцінки.

Щодо аліментів колишньому подружжю орієнтири інші: у таблиці 2026 для платника вказується Selbstbehalt 1 600 євро при зайнятості та 1 475 євро без зайнятості. Але конкретний результат залежить від доходу, зобов’язань перед дітьми та сімейної ситуації.

Як приблизно розраховують аліменти на дитину

Спрощена логіка така:

1. Визначають bereinigtes Nettoeinkommen — очищений нетто-дохід платника. Зазвичай беруть дохід за тривалий період і віднімають допустимі витрати.
2. Визначають групу доходу в «Дюссельдорфській таблиці».
3. Враховують вік дитини та табличну потребу.
4. Враховують Kindergeld і отримують приблизну суму виплати (Zahlbetrag).
5. Перевіряють Selbstbehalt та Bedarfskontrollbetrag.
6. Якщо дітей декілька або є інші одержувачі аліментів, розрахунок коригують.

Аліменти в Німеччині розраховуються за таблицею залежно від доходів батька чи матері та віку дитини

Приклад розрахунку

Припустимо, батько, який живе окремо, має чистий дохід у розмірі 2 800 євро. У нього двоє неповнолітніх дітей: 5 і 8 років. Згідно з таблицею 2026, дохід у розмірі 2 800 євро потрапляє в групу 2 501–2 900 євро.

Таблична потреба в цій групі:

• 535 євро на дитину віком 0–5 років;
• 614 євро на дитину віком 6–11 років.

Якщо врахувати половину Kindergeld 2026, то приблизна сума виплати (Zahlbetrag) становитиме:

• 405,50 євро для п’ятирічної дитини;
• 484,50 євро для восьмирічної дитини;
• всього 890 євро на місяць.

Після виплати у платника залишиться 1 910 євро. Це перевищує необхідний Selbstbehalt для працюючого батька чи матері. Але додатково потрібно перевірити Bedarfskontrollbetrag: для цієї групи в таблиці 2026 він становить 1 850 євро. У наведеному прикладі ця умова також дотримана.

Це навчальний розрахунок. У реальній справі на результат можуть вплинути борги, витрати на роботу, приватне страхування, додаткові діти, Wechselmodell, нерегулярний дохід або суперечка щодо того, які витрати визнаються.

Unterhaltsurkunde: як закріпити домовленість

Якщо батьки домовилися про суму аліментів на дітей, її можна оформити як Unterhaltsurkunde. Такий документ створює виконавче зобов’язання: якщо платник перестане платити, одержувачу не завжди потрібно заново доводити сам факт існування зобов’язання.

Завірити документ можна:

• у Jugendamt, часто безкоштовно як Jugendamtsurkunde;
• у нотаріуса, зазвичай за окрему плату.

Без такого документа у разі конфлікту часто доводиться звертатися за допомогою до Jugendamt, до адвоката або до Familiengericht.

Що робити, якщо грошей не вистачає

Якщо доходу платника недостатньо для всіх зобов’язань, можливий Mangelfall. Тоді доступна сума розподіляється між одержувачами з урахуванням черговості вимог. У першу чергу зазвичай захищаються неповнолітні діти та прирівняні до них привілейовані повнолітні діти.

У такій ситуації не варто просто припиняти виплати. Краще письмово повідомити про проблему, зібрати докази доходів і витрат, звернутися до Jugendamt або до адвоката та перевірити, чи можна змінити розмір зобов’язання.

Unterhaltsvorschuss: допомога, якщо другий з батьків не платить

Якщо дитина живе з одним із батьків, а другий батько чи мати не сплачує аліменти або сплачує їх нерегулярно, можна перевірити право на Unterhaltsvorschuss. Заяву подають до Unterhaltsvorschusskasse, Unterhaltsvorschussstelle або через Jugendamt за місцем проживання.

За офіційною інформацією міністерства, аванс на утримання (Unterhaltsvorschuss) отримують діти, які живуть з одним із батьків і не отримують регулярного утримання (Unterhalt) від другого з батьків. Для дітей до 12 років обмеження щодо тривалості виплати скасовано. Для дітей від 12 до 17 років діють додаткові умови, пов’язані з SGB II або доходом того з батьків, з яким живе дитина.

На офіційній сторінці міністерства суми вказані як такі, що діють з 1 січня 2025 року:

Вік дитини	Сума на місяць
0–5 років	227 євро
6–11 років	299 євро
12–17 років	394 євро

Перед подачею заяви краще перевірити актуальну суму на сайті свого міста або в Jugendamt: місцева сторінка зазвичай містить посилання на потрібну форму та перелік документів.

Суперечки та Сімейний суд

Якщо батьки не згодні з сумою, строками або самим правом на аліменти, спір може потрапити до Familiengericht. Для дитячих аліментів часто використовують vereinfachtes Verfahren — спрощену процедуру. Вона підходить не для всіх випадків і зазвичай неможлива, якщо вже є чинний титул або паралельний спір щодо тієї самої вимоги.

Перед зверненням до суду часто корисно:

• письмово запросити інформацію про доходи;
• запропонувати оформити Unterhaltsurkunde;
• зберегти докази витрат на дитину;
• звернутися до Jugendamt за консультацією;
• перевірити, чи потрібен адвокат.

Судове рішення або нотаріальний/відомчий титул може стати підставою для примусового виконання, якщо платник не виконує своїх зобов’язань.

Якщо батько чи мати мешкає за кордоном

Коли платник перебуває за межами Німеччини, стягнення ускладнюється. У Німеччині питаннями міжнародного стягнення аліментів займається Bundesamt für Justiz як центральний орган з питань аліментів за кордоном.

На практиці багато що залежить від країни проживання другого з батьків, наявності міжнародної угоди, визнання рішення та можливості його виконання за кордоном. Тому в міжнародних випадках краще відразу уточнювати порядок через Jugendamt, Bundesamt für Justiz або адвоката.

Коротко

Аліменти на дітей у Німеччині розраховуються за Düsseldorfer Tabelle, але остаточна сума залежить від доходу, віку дитини, Kindergeld, Selbstbehalt та кількості одержувачів. Аліменти колишньому подружжю призначаються не автоматично, а за наявності конкретних підстав: догляд за дитиною, хвороба, вік, навчання, відсутність роботи або інші визнані обставини. Якщо домовитися не вдається, важливими є письмові докази, Jugendamt, Unterhaltsurkunde та, за необхідності, Familiengericht.