Як отримати німецьке громадянство в Німеччині: правила натуралізації

Німецьке громадянство шляхом натуралізації зазвичай можна отримати після п’яти років законного проживання в Німеччині. У разі особливо успішної інтеграції цей термін може скоротитися до трьох років, але рішення залежить від виконання всіх умов та оцінки Einbürgerungsbehörde — відомства з питань натуралізації.

Що змінилося після реформи закону

Реформа Закону про громадянство (Staatsangehörigkeitsgesetz) змінила два ключові правила: стандартний термін проживання скоротився з восьми до п’яти років, а відмова від попереднього громадянства більше не є загальною обов’язковою умовою для натуралізації в Німеччині.

Це не означає, що паспорт видають автоматично. Заявник все одно повинен підтвердити свою особу, легальне проживання, знання мови, фінансову самостійність, відсутність серйозних судимостей та лояльність до Основного закону Німеччини — Grundgesetz.

Основні умови для натуралізації

Зазвичай для отримання громадянства (Einbürgerung) потрібно виконати такі вимоги:

прожити в Німеччині на законних підставах, як правило, не менше п’яти років;
мати постійне право на проживання, EU Blue Card або такий дозвіл на проживання, який за своїм призначенням може призвести до довгострокового перебування;
підтвердити особу та громадянство офіційними документами або довести, чому отримати документи неможливо;
володіти німецькою мовою щонайменше на рівні B1 за CEFR;
скласти Einbürgerungstest або підтвердити знання за допомогою визнаного німецького шкільного документа;
самостійно забезпечувати себе та членів сім’ї без Bürgergeld або соціальної допомоги за SGB II/XII, якщо немає відповідного винятку;
не мати серйозних кримінальних правопорушень;
письмово та усно визнати вільний демократичний лад Німеччини та Grundgesetz.

У окремих випадках вимоги можуть застосовуватися м’якше або суворіше. Тому перед подачею заявки варто перевірити не тільки федеральні правила, а й практику конкретного Einbürgerungsbehörde.

Коли можна отримати громадянство через три роки

Скорочений термін до трьох років передбачений для заявників з особливими досягненнями в інтеграції. Зазвичай це означає дуже хороше знання німецької мови, наприклад рівень C1, та додаткові докази високого рівня інтеграції.

До таких доказів можуть належати:

особливо високі результати у навчанні, професійній підготовці або роботі;
помітні професійні досягнення;
тривала громадська, волонтерська або громадянська діяльність;
інші підтвердження того, що особа глибоко інтегрована в німецьке суспільство.

Закон не перетворює ці приклади на автоматичний чек-лист. Відомство оцінює документи у кожній конкретній справі, тому формулювання на кшталт «підвищення на роботі гарантує громадянство за три роки» краще не сприймати буквально.

Чи потрібно мати постійне місце проживання

Постійне місце проживання (Niederlassungserlaubnis) часто допомагає, але не завжди є єдиною допустимою підставою. Для натуралізації важливо мати постійне право на проживання або дозвіл на проживання, який згідно із законом підходить для натуралізації. Деякі тимчасові статуси не надають такого права, навіть якщо людина живе в Німеччині вже давно.

Якщо статус пов’язаний із навчанням, гуманітарними підставами або тимчасовою програмою, варто заздалегідь уточнити у відомстві, чи зараховується цей період і чи можна подавати заяву з чинним Aufenthaltstitel.

Чи зараховується навчання в Німеччині

Періоди навчання можуть враховуватися по-різному залежно від правової підстави перебування та адміністративної практики землі. У старих матеріалах часто зустрічається правило «рік навчання вважається за півроку» або, навпаки, «рік за рік», але універсальної відповіді для всіх випадків немає.

Студентам і випускникам краще перевірити це перед поданням заяви: звернутися за консультацією до місцевого Einbürgerungsbehörde та зберегти письмову відповідь, якщо відомство її надасть.

Документи, які зазвичай готують

Точний перелік залежить від міста та землі, але найчастіше знадобляться:

чинний паспорт або інший документ, що підтверджує особу;
чинний дозвіл на проживання (Aufenthaltstitel);
Реєстрація (Anmeldung) та підтвердження термінів проживання;
свідоцтва про народження, шлюб, розлучення та зміну імені, якщо це стосується;
сертифікат про знання німецької мови;
сертифікат Einbürgerungstest або визнаний еквівалент;
трудовий договір, розрахункові листи, Steuerbescheid або інші докази доходу;
підтвердження пенсійних внесків, якщо відомство його вимагає;
документи про дітей та членів сім’ї, якщо вони включені до заяви.

Іноземні документи часто потребують перекладу присяжним перекладачем, а іноді — апостилю або легалізації.

Як відбувається подання заяви

Зазвичай процес виглядає так:

Перевірити вимоги на сайті свого Einbürgerungsbehörde.
Зібрати документи та записатися на консультацію або подачу заяви.
Скласти тест на натуралізацію (Einbürgerungstest), якщо немає підстав для звільнення від нього.
Подати заяву та сплатити мито.
Дочекатися перевірки документів, доходу, статусу проживання та можливих запитів від відомства.
Після позитивного рішення отримати Einbürgerungsurkunde, а потім оформити німецький паспорт або Personalausweis.

Терміни очікування значно відрізняються залежно від міста. У великих Ausländerbehörde та Einbürgerungsbehörde розгляд справи може тривати значно довше, ніж сама підготовка документів.

Поширені помилки

вважати, що п’ять років проживання автоматично дають право на паспорт;
подаватися з дозволом на проживання, який не підходить для натуралізації;
не перевіряти, як відомство зараховує роки навчання;
використовувати непідтверджені переклади документів;
ігнорувати вимоги щодо доходу та залежності від соціальних виплат;
плутати громадянство з Niederlassungserlaubnis.

Головне

Після реформи отримати німецьке громадянство дійсно стало простіше: стандартний термін — п’ять років, а множинне громадянство в Німеччині стало допустимим правилом. Але натуралізація залишається юридичною процедурою з перевіркою статусу, мови, доходу, особи та інтеграції. У спірних випадках безпечніше заздалегідь отримати письмову консультацію в компетентному відомстві.