Підібрати маршрут

3 короткі кроки

Як укласти шлюб у Німеччині: документи, Standesamt та порядок реєстрації

Як укласти шлюб у Німеччині: документи, Standesamt та порядок реєстрації

Підібрати маршрут

3 короткі кроки

Шлюб у Німеччині має юридичну силу лише після реєстрації в Standesamt. Релігійна церемонія, свято в замку або весільна вечірка можуть бути важливою частиною дня, але сам Ehe, тобто офіційний шлюб, оформляє співробітник РАГСу. Для іноземців головним викликом зазвичай є не церемонія, а документи: свідоцтва, переклади, підтвердження сімейного стану та правила конкретного міста.

Нижче — практичний порядок дій для пари, яка хоче зареєструвати шлюб у Німеччині, особливо якщо хоча б один із партнерів не є громадянином Німеччини, отримав німецьке громадянство або народився за кордоном.

Коротко: що потрібно зробити

  1. Обрати Standesamt і заздалегідь дізнатися про місцеві правила.
  2. Пройти консультацію, якщо є іноземне громадянство, народження за кордоном або документи не з Німеччини.
  3. Зібрати оригінали документів, переклади та, за необхідності, апостиль або легалізацію.
  4. Подати Anmeldung der Eheschliessung не раніше ніж за 6 місяців до бажаної дати.
  5. Після перевірки передумов укласти шлюб у будь-якому Standesamt Німеччини в межах терміну дії Anmeldung.

Хто може укласти шлюб у Німеччині

Загальні умови прості, але Standesamt перевіряє їх документально:

  • обидва партнери досягли шлюбного віку;
  • жоден із партнерів не перебуває у чинному шлюбі або зареєстрованому партнерстві;
  • обоє особисто та добровільно заявляють про бажання укласти шлюб;
  • між партнерами немає забороненого близького родинного зв’язку;
  • якщо застосовується іноземне право, немає перешкод згідно з законодавством відповідної країни.

У Німеччині з 1 жовтня 2017 року шлюб доступний парам незалежно від статі. Раніше існуюча форма зареєстрованого партнерства для одностатевих пар більше не є основною новою формою оформлення стосунків: зараз мова йде саме про шлюб.

Де реєструють шлюб

Офіційна реєстрація відбувається через Standesamt. Якщо один із партнерів має основну або додаткову адресу в Німеччині, зазвичай звертатися потрібно до Standesamt за місцем реєстрації одного з партнерів. Після перевірки документів цей Standesamt може дозволити проведення церемонії в іншому німецькому місті.

Якщо жоден із партнерів не проживає в Німеччині, компетентним зазвичай стає Standesamt того міста, де пара хоче провести реєстрацію. На практиці правила запису, перелік документів та доступні дати значно відрізняються залежно від міста, тому перед підготовкою документів краще зайти на сайт потрібного Standesamt або звернутися туди безпосередньо.

Що змінюється, якщо є іноземна сторона

Для Standesamt це не лише ситуація, коли один із партнерів — громадянин іншої країни. У багатьох містах до Auslandsbeteiligung відносять і випадки, коли партнер отримав громадянство, народився за кордоном або надає документи, видані іноземним органом.

У такій ситуації Standesamt зазвичай призначає консультацію. Під час неї перевіряють громадянство, місце народження, попередні шлюби, розлучення, документи з країни походження та необхідність перекладу, апостилю, легалізації або звільнення від Ehefaehigkeitszeugnis.

Які документи можуть знадобитися іноземцю

Точний перелік надає Standesamt. Зазвичай потрібно підготувати:

  • чинний паспорт або посвідчення особи;
  • свідоцтво про народження або виписку з реєстру народжень;
  • розширену довідку про реєстрацію адреси в Німеччині, якщо її вимагає конкретний Standesamt;
  • підтвердження сімейного стану;
  • Ehefaehigkeitszeugnis, якщо країна громадянства видає такий документ;
  • рішення суду про розлучення, свідоцтво про смерть колишнього чоловіка чи дружини або інші документи про припинення попереднього шлюбу, якщо це стосується;
  • переклади документів на німецьку мову, виконані присяжним перекладачем у Німеччині;
  • апостиль або легалізацію для окремих іноземних документів, якщо Німеччина вимагає додаткового підтвердження автентичності.

Якщо країна не видає Ehefaehigkeitszeugnis або документ не може бути наданий, Standesamt пояснить, чи потрібна заява на звільнення від подання Ehefaehigkeitszeugnis (Antrag auf Befreiung von der Beibringung des Ehefaehigkeitszeugnisses) через компетентний суд. Це не варто оформлювати за шаблоном з інтернету: вимоги залежать від громадянства та особистої історії пари.

Для пошуку присяжних перекладачів корисний офіційний реєстр Justiz-Dolmetscher. Важливо зберігати оригінали документів: Standesamt, як правило, працює саме з оригіналами, а не зі звичайними копіями.

Покроковий порядок реєстрації

1. Перевірити Standesamt і записатися на консультацію

Починати варто за кілька місяців до бажаної дати, а якщо документи з іншої країни — ще раніше. У містах із великим навантаженням вільні дати для консультації та церемонії можуть швидко закінчуватися.

Під час консультації Standesamt повідомляє, які документи потрібні саме вашій парі. Це особливо важливо, якщо були попередні шлюби, розлучення за межами Німеччини, різні громадянства, зміна імені або документи, написані іншим алфавітом.

2. Підготувати документи та переклади

Спочатку отримайте документи в країні видачі або через консульство. Потім перевірте, чи потрібен апостиль або легалізація. Після цього замовляйте переклад у присяжного перекладача. Перекладати документ до апостиля іноді невигідно: Standesamt може попросити перекласти весь комплект із відмітками підтвердження.

Якщо документ складено алфавітом, відмінним від латиниці, Standesamt може окремо вимагати коректну транслітерацію імені за відповідним стандартом. Краще уточнити це до перекладу.

3. Подати Anmeldung der Eheschliessung

Заяву на реєстрацію шлюбу зазвичай подають не раніше ніж за 6 місяців до бажаної дати. У багатьох Standesamt обидва партнери приходять особисто. Якщо один із партнерів не може прийти, часто допускається подання заяви другим партнером за письмовою довіреністю; якщо не можуть обидва, можливі письмові варіанти, але це потрібно узгодити з конкретним відомством.

Після подання заяви Standesamt перевіряє Ehevoraussetzungen — передумови для укладення шлюбу. Коли перевірка завершена, пара отримує підтвердження, що шлюб можна укласти.

4. Забронювати церемонію

Після успішної перевірки можна провести церемонію в обраному Standesamt. Якщо ви хочете розписатися не там, де подавали документи, заздалегідь узгодьте дату з містом проведення церемонії. Відповідальність за вільний час зазвичай покладається на пару.

Популярні дати, п’ятниці, суботи та виїзні локації розбирають найшвидше. Додаткові місця, такі як історичні зали, замки чи міські вілли, часто оплачуються окремо.

5. Прийти на церемонію

Для реєстрації потрібно взяти посвідчення особи або паспорт. Якщо один із партнерів недостатньо розуміє німецьку мову, Standesamt може вимагати присутності присяжного перекладача. Свідки в сучасній Німеччині зазвичай не є обов’язковими, але багато пар запрошують їх за традицією або згідно з правилами конкретного місця проведення церемонії.

Скільки діє Anmeldung der Eheschliessung

Після перевірки Anmeldung der Eheschliessung діє 6 місяців. У цей термін потрібно укласти шлюб. Якщо пара не встигла, процедуру зазвичай доводиться починати заново, включаючи оновлення документів, які мають обмежений термін дії.

Скільки коштує шлюб у Німеччині

Єдиної суми для всієї Німеччини немає. Витрати залежать від міста, іноземної участі, додаткових перевірок та формату церемонії. У бюджет варто закласти:

  • збір за Anmeldung der Eheschliessung та перевірку документів;
  • додаткові збори, якщо застосовується іноземне право;
  • витрати на апостиль, легалізацію, отримання довідок та пересилання документів;
  • присяжні переклади;
  • оплату Ehefaehigkeitszeugnis або процедури звільнення від нього, якщо вона потрібна;
  • свідоцтва про шлюб, включаючи міжнародне свідоцтво;
  • надбавку за церемонію поза звичайним часом, в іншому Standesamt або в особливій локації;
  • послуги перекладача на церемонії, якщо Standesamt цього вимагає.

Наприклад, Berlin ServicePortal вказує базовий збір за Anmeldung та окремі доплати за іноземне право, церемонію поза робочим часом, церемонію поза приміщеннями Standesamt та свідоцтва. В інших містах суми можуть відрізнятися, тому точну вартість потрібно розраховувати на сторінці обраного Standesamt.

Про що часто забувають

  • Документи з іншої країни не завжди приймають без апостиля або легалізації.
  • Свідоцтво про народження та виписка з реєстру народжень — не завжди одне й те саме.
  • Розлучення за межами Німеччини може вимагати додаткового визнання.
  • Довідки про реєстрацію адреси та деякі виписки з реєстру мають обмежений термін дії.
  • Перекладач для церемонії потрібен не для зручності, а для юридичної ясності, якщо партнер не розуміє німецьку мову достатньо добре.
  • Реєстрація в одному місті не гарантує вільну дату церемонії в іншому.

FAQ

Чи можуть іноземці укласти шлюб у Німеччині без дозволу на проживання?

Сам по собі німецький дозвіл на проживання не є універсальною умовою для укладення шлюбу. Але Standesamt перевіряє особу, громадянство, сімейний стан та документи. Якщо жоден із партнерів не проживає в Німеччині, звертатися зазвичай потрібно до Standesamt того міста, де планується церемонія.

Чи можна укласти церковний шлюб замість реєстрації в Standesamt?

Ні. Релігійна церемонія не замінює державну реєстрацію шлюбу. Вона може бути окремою частиною свята, але юридичний шлюб укладається через Standesamt. Якщо йдеться про церковну церемонію, заздалегідь уточніть умови громади та зв’язок з щодо церковного податку.

Чи можна вибрати будь-яке місто для церемонії?

Так, після перевірки документів можна укласти шлюб у будь-якому німецькому Standesamt. Але подавати Anmeldung зазвичай потрібно через Standesamt за місцем реєстрації одного з партнерів, якщо у пари є адреса в Німеччині.

Чи потрібно змінювати прізвище після одруження?

Ні, це не обов’язково. Питання прізвища обговорюється окремо зі Standesamt. Можливості залежать від німецького та, в окремих випадках, іноземного права.

Підсумок

Головне правило для шлюбу в Німеччині: спочатку Standesamt і документи, потім дата та свято. Чим більше іноземних елементів у біографії пари, тим раніше варто починати підготовку. Універсального переліку документів немає, але є зрозуміла логіка: підтвердити особу, вік, сімейний стан, відсутність перешкод для укладення шлюбу та юридичну силу іноземних документів. Після юридичної частини можна окремо планувати свято та німецькі весільні традиції та звичаї.