Домашні тварини в Німеччині: реєстрація, податки, оренда та правила утримання

У Німеччині можна жити з собакою, кішкою та іншими домашніми тваринами, але власник відповідає не тільки за догляд, а й за реєстрацію, дотримання місцевих правил, сплату податків та узгодження з орендодавцем. Особливо уважно потрібно перевіряти вимоги до собак: вони відрізняються залежно від федеральних земель та міст.

Які правила діють для власників

Основний принцип закріплений у Tierschutzgesetz: тварині не можна завдавати болю, страждань або шкоди без поважної причини, а власник зобов’язаний утримувати її з урахуванням виду, потреб, харчування, догляду та руху. Для собак додатково діє Tierschutz-Hundeverordnung, де описані мінімальні вимоги до вигулу, контакту з людиною, утримання в приміщенні або на ділянці.

На практиці це означає:

• тварина повинна отримувати достатньо корму, води, догляду та фізичних навантажень;
• не можна залишати тварину в умовах, які шкодять здоров’ю або викликають тривалий стрес;
• для деяких видів екзотичних тварин потрібні спеціальні дозволи або підтвердження походження;
• за шкоду, заподіяну людям, тваринам або майну, відповідає власник.

Собаки: реєстрація, податок на собак та місцеві правила

Собаку зазвичай потрібно зареєструвати в місті або громаді після переїзду або придбання. Після реєстрації нараховується Hundesteuer — муніципальний податок на собак. Його розмір встановлює не федеральний уряд, а конкретне місто.

Приклад: у Мюнхені податок на звичайну собаку становить 100 євро на рік, а для собак, віднесених до категорії Kampfhund, — 800 євро на рік. В інших містах суми та пільги можуть відрізнятися: десь податок нижчий, десь вищий, а для другої собаки ставка часто збільшується.

Що зазвичай перевіряють власники собак:

1. термін реєстрації після в’їзду або купівлі;
2. розмір Hundesteuer та спосіб оплати;
3. чи потрібна Haftpflichtversicherung для собаки;
4. чи діє обов’язок чіпування або внесення до місцевого реєстру;
5. Чи існують правила щодо повідця, намордника та зон вигулу.

Чіпування та реєстри

У Німеччині немає єдиного простого правила, за яким усі коти та всі собаки в будь-якій ситуації мають бути чіповані та зареєстровані в єдиному федеральному реєстрі. Вимоги залежать від землі, міста, виду тварини та обставин.

Для собак чіпування або реєстрація часто вимагаються місцевими правилами, законами федеральної землі або під час оформлення паспорта тварини. Для котів така вимога може існувати в окремих муніципалітетах, особливо в районах із Katzenschutzverordnung, але це не є єдиним правилом для всієї країни.

Навіть якщо зобов’язань немає, мікрочіп та реєстрація в сервісах на кшталт TASSO або FINDEFIX допомагають повернути загублену тварину. Сам чіп без запису в реєстр мало корисний: важливо, щоб до номера були прив’язані актуальні контакти власника.

Обмеження щодо порід та небезпечні собаки

Правила щодо так званих Listenhunde або небезпечних собак встановлюються на рівні федеральних земель. У одних землях є перелік порід, в інших — інший підхід. Залежно від регіону можуть вимагатися дозвіл, тест на характер, намордник, повідець, підвищений податок або страхування цивільної відповідальності.

Такі породи, як пітбуль-тер’єр, американський стаффордширський тер’єр, стаффордширський бультер’єр або ротвейлер, можуть підпадати під обмеження в окремих землях, але універсального переліку для всієї Німеччини немає. Перед переїздом із собакою потрібно перевіряти правила саме тієї землі та міста, де ви будете жити.

Оренда житла з тваринами

Домашня тварина може ускладнити пошук квартири, але повна заборона на утримання будь-яких тварин у договорі зазвичай є проблематичною. Дрібних тварин, які живуть у клітці, акваріумі чи тераріумі й не заважають у будинку, як правило, не можна забороняти без індивідуальної причини. До них зазвичай відносять риб, хом’яків, морських свинок, невеликих птахів та подібних улюбленців.

Зі кішками та собаками ситуація частіше вимагає узгодження. Орендодавець може враховувати розмір, породу, кількість тварин, поведінку улюбленця, особливості будинку та інтереси сусідів. Тому краще заздалегідь повідомляти про тварину, отримувати письмову згоду та зберігати документи про страхування, щеплення та виховання собаки.

Відповідальність власника

Якщо тварина пошкодить квартиру, вкусить людину, спровокує аварію або завдасть шкоди іншій тварині, претензії зазвичай висувають власнику. Для собак у багатьох землях обов’язковим або настійно рекомендованим є Hundehaftpflichtversicherung. Для котів та дрібних тварин збитки іноді покриває звичайна приватна Haftpflichtversicherung, але це потрібно перевіряти в договорі.

Окремо варто враховувати ветеринарні витрати. У Німеччині лікування тварин може бути дорогим, а ціни розраховуються за ветеринарним тарифом GOT. Тому власники часто заздалегідь вирішують, чи потрібна їм Krankenversicherung або OP-Versicherung для улюбленця.

Якщо ви більше не можете утримувати тварину

Викидати тварину на вулицю не можна. Якщо власник більше не може утримувати улюбленця, правильний шлях — звернутися до Tierheim, до ветеринара, до місцевого Tierschutzverein або шукати нового власника законним і безпечним способом. Притулки можуть бути переповнені, тому краще звертатися заздалегідь, а не в останній момент.

Твердження, що в Німеччині взагалі немає безпритульних тварин, надто спрощує ситуацію. Система притулків та захисту тварин розвинена, але загублені, покинуті або безпритульні кішки все одно трапляються, а муніципалітети вирішують такі випадки за допомогою притулків, програм кастрації та місцевих правил.

Перелік справ перед переїздом із улюбленцем

• Перевірте правила ввезення тварини, щеплення, EU-Heimtierausweis та мікрочіп.
• Дізнайтеся про вимоги вашої федеральної землі та міста.
• Зареєструйте собаку для сплати Hundesteuer, якщо це потрібно.
• Запитайте орендодавця про дозвіл на утримання кішки чи собаки до підписання договору.
• Перевірте Haftpflichtversicherung та можливі винятки щодо порід.
• Знайдіть найближчого Tierarzt і збережіть контакти чергової ветеринарної клініки.
• Зареєструйте чіп у реєстрі та оновлюйте контактні дані після переїзду.

Коротко

Головне правило для власника тварини в Німеччині — заздалегідь перевіряти місцеві вимоги. Федеральний Tierschutzgesetz встановлює базовий обов’язок піклуватися про тварину, але податки, повідець, чіпування, обмеження щодо порід та правила оренди залежать від конкретного місця проживання та договору.